Атомні вихідні: унікальний велотур Чорнобильською зоною

Ми подолали десятки кілометрів територією, де 35 років тому сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа. Три дні каталися на двоколісному місцями, які попри задум стати зразковими, зрештою перетворилися на локації переважно непридатні для життя. Поспілкувалися із людьми, котрі вирішили оселитися на території, яку більшість бажає оминати, — Чорнобильській зоні.

Місто-привид Прип’ять, 4-й енергоблок ЧАЕС, кращі зразки радянського модернізму з супермаркетами, гучними дискотеками, найкращими стадіонами і басейнами, — усе це перетворилося на архітектурні memory з хащами і лісами, де гуляють лосі, ведмеді та коні Пржевальського.

Такою побачили зону відчуження учасники першого легального велотуру, що організували velovuyki.

“Поїздка була промаркерована. Це було цікаво та різноманітно. Вдячність Веловуйкам, які це організували. Вперше було дозволено проїхати на велосипеді раніше недоступними локаціями, побачити цікаві місця та експозиції, поспоглядати за тваринами і проїхати поміж них, поспілкуватися із самоселами, котрі вирішили жити на цій території у безпечних місцях”, – ділиться враженнями учасник веломандрівки, засновник бренду Sigma mobile Олексій Гарусов.

Безпека понад усе

Наприкінці червня в Україні було проведено легальний велотур до зони відчуження. Одразу варто зауважити, що організатори подбали про безпеку: весь шлях промаркерований і перевірений неодноразово дозиметристами. Тож маршрут цілком безпечний.

За словами фахівців, місцями радіаційний фон на локаціях, які проїжджали велотуристи, менший, ніж у деяких великих містах України. Організатори обирали для туру на двоколісних ті ділянки, де рівень радіації найменший й безпечний для здоров’я людини. Крім того, упродовж поїздки кожен учасник групи мав із собою накопичувач, який після завершення мандрівки здавали. Зібрану з цих приладів інформацію потім аналізують для розуміння, скільки мікрозівертів отримує людина за час перебування в Чорнобильській зоні.

Довідка

За словами організаторів, за час відвідування цієї локації людина може отримати від 2 до 4 мікрозівертів (одиниці вимірювання гамма-випромінювання). Наприклад, під час авіаперельоту упродовж години можна отримати 3 мікрозіверти, а за 2 години перебування у небі цей показник може бути навіть більшим, ніж за день перебування в зоні відчуження.

Фахівці, котрі супроводжували групу велотуристів, упродовж усього часу були із дозиметрами і слідкували за рівнем радіаційного фону навколо. Як це відбувалося, Ви можете побачити у відео на нашому YouTube-каналі.

Що треба знати, мати та вміти

Веломаршрут не вимагає унікальних супернавиків, проте досвід катання на велосипеді на далекі відстані потрібен.

Слід одягати речі, щоб повністю закривати тіло. Також необхідно прихопити велошолом, адже безпека – перш за все. Не буде зайвим головний убір на кшталт бандани чи баффу. Варто бути готовими і до того, що з цим одягом, ймовірно, доведеться попрощатися після екскурсії в Чорнобильську зону.

Аптечка — must have. У ній мають бути: репеленти, крем-захист від сонця, про всяк випадок ще знеболююче та жарознижуюче.

Без води — нікуди. Бажано взяти стільки, щоб вистачило на цілий день.

Їжу заборонено споживати на відкритому повітрі під час відвідування зони відчуження. Перекусити можна тільки в автобусі.

Найкраще для речей підійде наплічник, з ним комфортно пересуватися на велосипеді.

Гаджети повинні бути заряджені, як і павербанки та додаткові акумулятори.

Захищені телефони та захищені смартфони Sigma mobile вирішують багато технічних питань, адже окрім того, що вони багатофункціональні, батареї-довгожителі на декілька днів вирішують питання підзарядки у тривалих поїздках.

“У мене завжди із собою X-TREME PQ39 ULTRA, тож питання підзарядки навіть не виникає, як і питання носіння додаткових пристроїв на кшталт павербанка”, – підтвердив мандрівник Олексій.

Крім акумулятора великої ємності ще одна з основних характеристик захищених смартфонів українського бренду Sigma mobile  — ступінь захисту стандарту IP68 або IP69, що означає стійкість до пилу, бруду та вологи. Тож із таким гаджетом можна мандрувати, не переймаючись про погоду чи умови навколишнього середовища.

Чорнобильська зона — «туристичний магніт»

35 років тому понад 100 тисяч людей, котрі оселилися тут із мріями про світле майбутнє, були евакуйовані після найбільшої ядерної катастрофи в світі, що сталася на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. І сьогодні потрапити сюди можна тільки за спеціальними перепустками.

Водночас, зона відчуження, ЧАЕС, місто-привид Прип’ять щороку приваблюють усе більше туристів. При чому цікавить дана локація не лише українців, а й світову спільноту. Відповідно до даних Держпідприємства “Центру організаційно-технічного і інформаційного забезпечення УЗВ”, у 2020-му зону відчуження відвідали понад 30 тисяч осіб (зважаючи на пандемію коронавірусної інфекції та тривалі карантини), а у 2019-му — понад 100 тисяч людей. До речі, відповідно до офіційної статистики, два роки тому майже 80% гостей були з-за кордону: найбільше із Великої Британії, Польщі, Німеччини, США, Чехії.

Цілком очевидно, що такий ажіотаж частково спричинив мінісеріал «Чорнобиль» (2019 р.), який створили спільно американський кабельний канал HBO та британський Sky Atlanti (реж. Юган Ренк, сценар. Крейг Мезін).

Як відвідувачі зони відчуження, так і установи, котрі опікуються цією територією, погоджуються в одному  — це місце  — унікальне, його треба зберегти і дати можливість побувати тут іншим.

З такою метою і був проведений легальний велотур цією територією.

Покинуті міста, ЧАЕС, неповторна флора і фауна

Стартувала група відвідувачів на КПП “Страхолісся”. Тут треба обов’язково пройти всі реєстрації та контролі. Після цього почалася поїздка 30-кілометровою зоною відчуження.

Легальний велотур, до якого долучився досвідчений мандрівник і засновник бренду Sigma mobile Олексій Гарусов, пролягав переважно асфальтованими дорогами і трохи ґрунтовими стежками. На початку та в кінці колони були гіди: перший вказував шлях, а замикаючий – слідкував, щоб усі трималися купи. Крім того, третя людина їздила на автомобілі з метою надання допомоги у разі нещасного випадку. Згодом велотур трансформувався в автобусну мандрівку, аби встигнути відвідати якомога більше місць.

Весь триденний маршрут пролягав через:

– “місто-привид” Прип’ять, якому так і не судилося перетворитися на зразковий радянський Атомград;

– осередки проживання самоселів, котрі вже десятки років мешкають неподалік “міста-привида”;

– зустріч з мольфаром, розповіді про побут та життя Полісся від професійного етнографа;

– поїздка екопарком, де гуляють бізони, кулани та буйволи;

– експозицію техніки, що використовували для ліквідації аварії, де є легендарний місяцехід, який показували у мінісеріалі «Чорнобиль»;

– Чорнобильську атомну електростанцію та горезвісний 4-й атомний реактор, котрий у 1986 році став епіцентром наймасштабнішої техногенної катастрофи XX століття, а зараз накритий сталевою аркою;

– радіолокаційну станцію “Чорнобиль-2”, або ЗГРЛС, або “Дуга-1” чи просто “Дуга”, що свого часу була секретним військовим об’єктом СРСР.

Усе це супроводжувалося розповідями та поясненнями гідів, фахівців, які займаються збереженням зони відчуження і перетворенням її на екопарк.

Велотур продуманий до дрібниць

Оскільки велотур — це вид активного декількаденного дозвілля, то у такій мандрівці просто необхідно перепочити та перевести подих. Організатори подбали про цей момент заздалегідь: зупинка на ночівлю була у сучасному готелі “Сталкер”, що нещодавно відкрився у місті Дитятки. Крім комфортних апартаментів тут можна було ще й послухати цікаву лекцію про місця, які передбачені для відвідування.

У цьому готелі навіть елементи декору в інтерактивному сучасному форматі переповідають про життя в зоні відчуження. Просто на підвіконні є альбом, але він непростий. На перший погляд звичайне фото, але зображення оживають при наведенні на них телефона. Як усе відбувається, можна подивитися на нашому відео.

Після завершення поїздки при виході на КПП усі члени групи також обов’язково проходили радіаційний контроль разом із своїм двоколісним транспортом.

“Такого немає більше ніде у світі”

Аварія, що сталася 1986 року на Чорнобильській АЕС, вважається найбільшою ядерною катастрофою планетарного масштабу. Ця трагедія мала жахливі наслідки для життя і здоров’я сотень тисяч, навіть мільйонів людей. Водночас після того, як люди покинули цю територію, природа створила тут унікальну еколокацію.

Указом президента України з 2016 року на території Київської області в межах зони відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення було створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

За даними Державного агентства України з управління зоною відчуження, на цій території та поблизу зафіксовано понад сотню видів рослин, котрі підлягають охороні та занесені до Червоної книги України! 38 з них включено до різних міжнародних охоронних списків. А декілька років тому науковці зафіксували тут ще й 9 рідкісних видів кажанів.

У квітні 2021 року український уряд вніс до державного реєстру нерухомих пам’яток України радіолокаційну станцію “Дуга”. До речі, як сама конструкція, так і її історія унікальні. Цей об’єкт складається із двох частин: низькочастотної антени заввишки 147 м і завширшки 300 м, та високочастотної антени заввишки 85 м і завширшки 230 м. Призначення — захист СРСР від ядерної загрози з боку ворога, яким у час холодної війни називали США.

Система “Дуга” декілька разів запускалася у тестовому режимі, але на бойове чергування так і не стала. За інформацією різних відкритих джерел, вартість спорудження РЛС складала від 500 млн до 1,5 мільярда доларів США (хоча є і менші цифри), що вдвічі дорожче, ніж побудова Чорнобильської АЕС. Цей об’єкт може бути яскравою демонстрацією “раціональності” дій та рішень радянської влади: система, у яку було інвестовано шалені гроші, не працювала жодного дня.

“Такого більше немає ніде у світі. Важко передати відчуття, коли ти бачиш практично нові сучасні споруди, в котрі вкладено шалені гроші, і там зрештою ніхто не живе. Цими будівлями не користувалися зовсім. Дитячі гойдалки, телефонні будки, яких більше вже ніде не можна побачити, чотириповерхова школа, що була дуже сучасною на той час, колесо огляду, котре так ніколи і не було запущено, центральний гастроном, яких на той час було не так і багато на території СРСР… причал, вокзал, мерія, готель “Полісся”, – це дивує і захоплює. Без втручання людини все заросло, природа взяла своє. Усе це варто побачити”, – поділився враженнями Олексій.

Не прогавте поїздку!

Як то кажуть, краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. Velovuyki  вже планують чергову поїздку, тож є нагода споглядати все на власні очі.