ОКСАМИТОВИЙ СЕЗОН СТАРТУВАВ — ГАЙДА НА МИКОЛАЇВЩИНУ!

Серпень добігає кінця, та це не причина сумувати, адже оксамитовий сезон тільки починається. Чудова пора, коли вже не паморочиться у голові від спеки, проте досить тепло навіть уночі, аби відпочити на природі. Ба більше, навіть поніжитися у теплих хвилях Азовського або Чорного моря. Ми вже досить детально познайомили вас із мальовничими місцями Херсонщини. Та не поступається їй за красою і Миколаївщина!

Коли йде мова про відпочинок у цій південній області, то, ймовірно, більшості на думку спадає курорт Коблево. Однак ми, підтримуючи думку давньогрецького філософа Арістотеля, що життя – це рух, спробуємо розказати про іншу Миколаївщину, адже цей регіон також підходить для активного відпочинку. 

Мигія — виклик собі і стихії

Нічим непримітне, на перший погляд, село Мигія, що розташоване приблизно за 160 км на північний захід від Миколаєва, завдяки своїм ландшафтам стало одним із осередків драйвового дозвілля. Як то кажуть, сам Бог велів. Адже Мигія розташована на теренах заповідника “Гранітно-степове Побужжя” та березі Південного Бугу, який за протяжністю серед річок, що є в межах України, посідає друге місце після Дніпра.

Дана екозона Миколаївщини потішить і зеленими осередками, і скелями, і озерами, і річками. Особливість території Мигії у тому, що вона усіяна скелястими “острівцями” різної висоти. Вони розсікають стрімкі потоки Південного Бугу, утворюючи річкові пороги, які пролягають через Національний природний парк “Бузький Гард” та регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” (ці території частково збігаються, однак це різні природоохоронні одиниці, що мають окремі підпорядкування). Те, що треба для сплаву на човні. 

Проїжджаючи автівкою, тут можна побачити таблички “здається житло”, “раки” (натяк, що їх можна купити у цьому селі), а на в’їзді та виїзді великі білборди, які промовисто демонструють: ви — в українській столиці рафтингу. А якщо звернути трохи з траси, пройти чи проїхати буквально декілька сотень метрів, то яскраві надувні човни та купа спорядження — знак, що ви на місці.

Через інтернет на Миколаївщині легко знайти компанію, яка організовує сплави, та спробувати свої сили у водному ралі. Така розвага вимагає роботи як тілом, так і головою, тож ловити гав не вийде. Вдалий рафтинг із приємними спогадами потребує: 

– вправного інструктора,

– уважності екіпажу,

– командної роботи під керівництвом досвідченого провідника.

Про всі деталі водного ралі, складність і види цього виду спорту, а також тривалість сплавів та місця, де можна спробувати себе в ролі рафера, ви можете прочитати у публікації нашого блогу ВЛАШТУЙТЕ СВОЄ НЕЗАБУТНЄ ЛІТО ІЗ SIGMA MOBILE.

Must have для сплаву

Для вдалого рафтингу треба заздалегідь подбати про декілька моментів:

– мати зручне взуття,

– одягнути шолом та жилет, які мають видати організатори,

– взяти запасний сухий одяг (футболку, штани, шкарпетки),

– зібрати аптечку зі знеболюючим, заспокійливим, жарознижуючим та репелентами,

– перевірити наявність готівки, все ж рафтинг це відпочинок, де навряд банкомати біля кожного дерева, та й зв’язок може бути не завжди, щоб скористатися електронними переказами,

– запакувати у захисну плівку та покласти у внутрішні кишені гаджети, які бояться води.

Проте, якщо під рукою є девайс від Sigma mobile, то ані запаковувати, ані ховати нічого немає потреби. Адже захищені смартфони лінійки X-TREME (X-TREME PQ20, X-TREME PQ36, X-TREME PQ38, X-TREME PQ 39 ULTRA) від українського бренду мають захист від пилу, бруду та води, що відповідає ступеню IP68 або IP69.

Ба більше, якщо більшість мобільних пристроїв потребують підзарядки кожні 1-1,5 доби, то  з гаджетом від Sigma mobile можна не так часто перейматися питанням підживлення батареї. Власники пристроїв від українського бренду знають, що вони завжди на зв’язку, оскільки потужні акумулятори деяких моделей здатні тримати заряд навіть до 9 діб (деталі щодо тривалості роботи наших девайсів в публікації: ЯК SIGMA MOBILE ТЕСТУЄ ТЕЛЕФОНИ НА ЧАС РОБОТИ). Тож під час сплаву можна опановувати рафтерські скіли, не відволікаючись на питання: “Чи смартфон ще живий?”.

Кемпінг та троллей на Радоновому озері

Перебуваючи у Мигії, легко можна знайти ще одну гарну еколокацію для активного відпочинку – Радонове озеро, яке виникло замість старого гранітного кар’єру. Водойма приваблює не лише зручним розташуванням, але і казковим виглядом. Вода у цій мальовничій місцині Миколаївщини чиста насиченого блакитного кольору, а навколо “вмостилися” скелі та велетенські кам’яні валуни. Хоча на березі ландшафт строкатий, як переповідають відкриті джерела, на дні каміння немає. Саме тому відвідувачі люблять стрибати з берега у воду.

Здавалося б – тихе місце, яке підходить більше для відпочинку у тиші, відновлення сил та емоційної рівноваги. Проте і для непосидючих на Радоновому озері будуть розваги. Троллей додасть бадьорості шукачам екстриму. Спустившись на роликовому блоці на похилій переправі довжиною 457 м. на швидкості приблизно 80-100 км/год та висоті ковток адреналіну гарантований.

Вхід до водойми вільний, безкоштовний. На території між озером і річкою є облагороджений майданчик для кемпінгу. Тож якщо ночівля у наметі це ваш дзен, то за помірну плату можна облаштувати свій намет і заночувати під зорями.

У Мигії є безліч водних розваг, зокрема рафтинг, сплави Південним Бугом, катання на байдарках і каяках. Там організовують рафтинг-тури, середня вартість яких стартує від 750 грн. Вартість залежить від тривалості поїздки та послуг, які включені. Також любителі екстриму можуть спробувати себе у скелелазінні.

Шлях до локації

Зручно дістатися до Мигії власним транспортом з допомогою Карт Google. Час в дорозі зі столиці складе приблизно 4-6 год. І з місцем для паркування жодних проблем: поруч є автостоянка. Також до Мигії прямують рейсові автобуси з Первомайська (менше ніж 1 год в дорозі), Южноукраїнська (приблизно 1 год) та Миколаєва (майже 4 год в дорозі). Ще є варіант скористатися залізницею. У разі поїздки потягом треба доїхати до Миколаєва чи Южноукраїнська, а далі вже маршруткою до точки призначення без проблем.

Актовський каньйон — природне чудо

Рухаючись з Мигії на південь у напрямку Миколаєва наступні цікаві локації, які потішать екотуристів – Актовський та Арбузинський каньйони, а також Білі скелі.

Актовський каньйон — це 250 га симбіозу лісових масивів та водної екосистеми із комплексом скель та гранітних валунів. А каньйоном природне утворення назвали тому, що за своїми геологічними властивостями з неймовірною точністю в часі утворення подібне до знаменитих каньйонів північної Америки, тільки в мініатюрі.

Вся ця краса належить до регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», котрий у списку природних чудес України. Тамтешній рослинний світ налічує майже десять сотень видів рослин. 26 з них занесені до Червоної книги України, а 4 види — у Європейському Червоному списку і перебувають під охороною.

Існує чимало тверджень, що цими місцями подорожував давньогрецький історик та вчений-мандрівник Геродот (приблизні роки життя — 480 до н. е. — 425 до н. е.), якого називають батьком історії, оскільки він на основі побаченого під час поїздок створив перший загальний опис світу. Дослідники праці Геродота вважають, що річка Гіпаніс і джерело Ексампей, про які згадує історик, це, відповідно, Південний Буг та Мертвовод, власне на якій і розташований Актовський каньйон.

Арбузинський каньйон — один з найстаріших

Рухаючись на захід приблизно в 6 км є ще одне цікаве не менш мальовниий, але менш відомий — Арбузинський каньйон, який також є частиною Національного природного парку «Бузький Гард». Це одна з найстаріших в Україні локацій такого типу рельєфу. Арбузинський каньйон ще має назву Малий Актовський каньйон через близьке розташування двох скелястих майданчиків. Попри тісне сусідство структура ландшафтів відрізняється. Тут немає гострих скель, натомість місцина устелена валунами, поміж які проривається стрімка річка. Ви можете самі переконатися у цьому і знайти відмінності, приїхавши сюди.

Унікальний білосніжний кар’єр 

Якщо, їдучи з Актовського до Арбузинського каньйону, зробити десятикілометровий гачок, то можна потрапити у маловідомі, але дивовижні Білі Скелі. Тут чимало покладів крейди, яку раніше активно видобували. Однак наразі у кар’єрі свої правила диктує виключно природа. Тож ми здали наводку на ще одну точку, яка для когось може стати місцем сили. Але якщо їдете машиною, то будьте готові до того, що дороги сюди погані, абсолютно не гостинні для автотранспорту.

Кінбурнська коса –  екорай

Перлина чорноморського узбережжя Миколаївщини – Кінбурнська коса. Сюди їдуть, аби насолодитися недоторканою природою. Вона тут дуже різноманітна: чисте повітря, реліктові гаї, широкий степ, що переплітається з сосновими та дубовими лісами, протяжний піщаний пляж, тепле море, хвилі якого зустрічаються із прісною водою Дніпровсько-Бузького лиману. Зважаючи на таке розташування, вочевидь, що як флора, так і фауна потішить око. Фартові відпочивальники навіть можуть помилуватися дельфінами, які доволі часто запливають в цю акваторію. 

Зараз Кінбурнська коса – один із топових варіантів для відпочинку у Миколаївській області. Проте інфраструктура тут слабо розвинена. Переважно туристи обирають кемпінг під час перебування. Якщо немає власного намету, щоб побути туристами-відлюдниками, то можна взяти в оренду. Водночас є і житло з комфортом: мініготель чи гостьовий будиночок, які розташовані в тамтешніх селах, котрі неподалік.

Складіть усе необхідне заздалегідь

Кінбурнська коса за умовами приблизно схожа на ті, що на острові Джарилгач, про який ми розповідали раніше. Тож список речей подібний. Про всяк випадок нагадуємо. Усе необхідне краще пакувати в рюкзак, бо валіза на колесах не дуже практична.

У наплічнику має бути одяг на випадок як спеки, так і прохолодної погоди та навіть дощовик (це зручніше, ніж парасоля). Якщо хочете бути незалежними щодо питання житла, тоді намет, спальник, каремат, тент та гамак – це те, що створить комфорт під час перебування у природних умовах.

Варто подбати про провізію, вона має бути довготривалого зберігання. Це все краще взяти із собою, бо хоча на Кінбурнській косі магазини є, там асортимент скромний, а от ціни кусючі.

Згодиться і металевий посуд. Він довго служить, та й менше шкоди для довкілля, на відміну від пластику.

Кошти краще завчасно зняти з картки. Готівка тут більш практична. 

Ну і аптечка має бути завжди під час мандрівок у дикі місця.

Складіть у багаж гайди і корисні гаджети: ліхтарики, акумулятори, мультитул, навігатор, чохли для техніки, яка може не витримати контакту з вологою та брудом.

Щоб зменшити вагу у рюкзаку, альтернативою можуть стати девайси від Sigma mobile. Український бренд пропонує захищені смартфони та захищені кнопкові телефони, які будуть корисними не лише під час активного дозвілля.

X-TREME PR68 захищений від пилу, бруду та вологи стандарту IP68, з ємним акумулятором 4000 мА*г та широким функціоналом. Крім того, при зануренні у воду на глибину до 1,5 м цей гаджет працює до 30 хвилин. Проте тут варто зважати, що коли йдеться про воду, то мається на увазі прісна, а не морська. А ще компактний, але багатофункціональний захищений телефон X-TREME PR68 може слугувати як Powerbank.

Готуйтеся! Шлях може бути нелегким

Щоб дістатися до такого тихого та навіть відлюдного місця, треба буде постаратися. Потягом найкраще доїхати до Миколаєва, звідси у розпал туристичного сезону курсує автобус «Миколаїв – Кінбурнська коса».

Водним транспортом можна добратися з Очакова, до якого є автобуси з Миколаєва, Дніпра, Запоріжжя, Одеси, Херсона та Києва. В Очакові катер рушає з причалу на міському пляжі. Однак розклад краще уточнювати заздалегідь, бо частота курсування може змінюватися. Інший варіант — оренда персонального катера, але ця послуга в рази дорожче.

Пристань на Кінбурнському півострові, до якого належить Кінбурнська коса, одна — біля селища Покровське. Далі до обраної локації доведеться їхати бездоріжжям. Найбільш зручно доправить повнопривідне тамтешнє таксі або громадський транспорт — всюдихід «Урал».

Подорож власною автівкою — буде ще та пригода. Проте проїде тут не кожен залізний кінь. Це під силу лише повнопривідному позашляховику. Але від халепи в дорозі ніхто не застрахований, тому водії повинні мати у багажнику додаткові інструменти:

   – буксирувальний трос;

   – лопату;

   – дошки, щоб вибратися з піску;

   – контакти місцевих, які можуть прийти на допомогу.

Є варіант доїхати до села Геройське, де за невелику плату автівку можна залишити на паркувальному майданчику під наглядом.

Пам’ятайте: світ посміхається тим, хто ризикує, а щастя – це спосіб подорожі, а не місце призначення.